Аналіз дослідження «Що читаємо і як читаємо?»

В бібліотеці провадиться системна робота по формуванню читацької культури та розвитку читацьких і інтересів з врахуванням віку читачів та використанням різноманітних форм роботи: індивідуальна ( бесіди під час запису бібліотеки, бесіди про прочитану книгу, про роль української книги в житті, аналіз читання по формуляру, спостереження тощо ), групова ( бесіди , бібліотечні уроки, анкетування тощо ), масова ( виступи на батьківських зборах, моніторинг активності учнів тощо).

Аналіз дослідження « Що читаємо і як читаємо?» показав, що молодші школярі частіше за всього інтересуються казками ( 41% ), книгами про природу ( 25% ), пригодницьку літературу ( 14% ), дуже подобається учням ілюстрований дитячий журнал « Пізнайко», учні середніх класів цікавляться гостросюжетною ( 36% ), фантастичною літературою ( 32% ) , літературою про різні явища ( 16% ), у старшокласників переважає інтерес до довідково ( 21% ), науково-популярної літератури ( 18% ), а також літератури для написання творів, доповідей, рефератів ( 27% ) тощо. Самостійно вибирають книжки – 24%, за допомогою бібліотекаря – 28%, за допомогою батьків – 17%, товаришів – 14%. Аналіз проводився на основі вивчення формулярів, індивідуальних бесід з читачами, книговидачі.

Для дітей обдарованих та зацікавлених – продовження читання та дослідження у широкому діапазоні рівнів читацької культури, бібліотека забезпечує умови для користування матеріалами інших бібліотек ( № 36, № 25, ім. .В. Короленка ).

Приділяється увага й дітям, схильним до правопорушень, яких важко зацікавити читанням, вивчаються їх інтереси, проводяться індивідуальні бесіди.

Для залучення учнів до читання використовуються різні методи пропаганди літератури: зустрічі з письменниками та поетами ( Р. Козаковою, А. Перервою, А. Ауловим), цікавими людьми, ветеранами Великої вітчизняної війни тощо, бесіди біля книжкових виставок, експрес – інформини, інформаційні дні, години цікавих повідомлень, екскурсії до бібліотек ( першокласники – до шкільної бібліотеки, другокласники – до бібліотеки сімейного читання , одинацятикласники – до бібліотеки ім.. Короленка ), віртуальні екскурсії по місту ( з метою пропаганди краєзнавчої літератури ).

Проведений аналіз бібліотечного фонду ( без підручників) показав, що основа його – література, яка надійшла до бібліотеки до 1995 року ( 91%), мовний склад бібліотечного фонду становить: українською мовою – 33,3%, російською – 66,7%, у фонді бібліотеки програмної та рекомендованої для позакласного читання з української та всесвітньої, а також довідкової літератури показав її недостатність, а в деяких випадках відсутність. Бібліотечний фонд даною літературою поповнюється за рахунок зданої в макулатуру списаної літератури, проведення доброчинної акція « Подаруй книжку бібліотеці! »спонсорської допомоги, використовується також фонд найближчої бібліотеки №36, провадиться обмін книгами з особистих зібрань з посередництвом шкільної бібліотеки.

Аналіз читацьких формулярів дає можливість зробити певні висновки:

на абонементі в більшості випадків беруть книги з української, зарубіжної та галузевої літератури, а довідкову, суспільно-політичну, періодичну – читають в читальному залі.

Отже : необхідно працювати над фондом бібліотеки, щоб там не траплялось низько – моральні книги, щоб фонд дійсно відповідав духовним потребам молоді, які необхідно уважно вивчати, адже це відіграє велику роль у розвитку кожної особистості та суспільства в цілому. Формувати інтерес до книги через індивідуальне знання дитини. Обов язкова співпраця бібліотекаря та вчителів з батьками, так як існує залежність формування читацької культури від ставлення до книги в сім і та наявність великої домашньої бібліотеки ( 61 % ), на вибір досугової літератури впливають: батьки – 28%, друзі -_37%, бібліотекар – 35%.

Всі вищенаведені заходи і зусилля щодо збереження, поповнення і пропаганди фонду бібліотеки будуть увінчані успіхом, допоки кожен із учасників навчально-виховного процесу не повернуться до розв’язання проблем кабінету №1 - бібліотеки

Кiлькiсть переглядiв: 301