Повернутися до звичайного режиму

Поради батькам під час війни

/Files/images/20232024/veresen/Screenshot_3.png

/Files/images/20232024/veresen/Screenshot_1.png

/Files/images/20232024/veresen/Screenshot_2.png

КІР

/Files/images/2022_2023/lipen/Screenshot_1.jpg

/Files/images/2022_2023/lipen/Screenshot_3.jpg

/Files/images/2022_2023/lipen/Screenshot_4.jpg

Листівка "КІР швидкий і небезпечний"

Ця специфічна інфекція поширюється сьогодні Європою стрімкими темпами. Упродовж останніх тижнів зафіксоване зростання захворюваності на цю недугу і в західних областях України.Кір — це гостре вірусне захворювання з групи дихальних інфекцій, що супроводжується інтоксикацією, гарячкою, запаленням верхніх дихальних шляхів, кон’юктивітом, специ-фічною енантемою і макуло-папульозним висипанням. Єдиним джерелом інфек-ції є хвора людина — з останніх днів інкубаційного періоду (тобто, коли проявів хвороби ще «не видно») і до 5-го (іноді 9-10-го) дня після з’явлення висипання. Найбільша заразливість припадає на період перед його появою. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Найбільшу небезпеку вона становить для осіб з послабленим імунітетом. Помічено, що наразі хвороба вражає в основному дітей старшого віку і дорослих, дитяча захворюваність на кір внаслідок застосування високоефективної вакцини істотно знизилась.Симптоми захворювання схожі на застуду, і починається воно гостро: температура тіла підвищується до 38-39°С, з’являється нежить, кашель, чхання, головний біль, набряки обличчя, можуть розвинутись кон’юктивіт та світлобоязнь.Приблизно на 3-4-й день стан хворого погіршується, температура тіла підвищується до 40°С, посилюються катаральні явища, симптоми інтоксикації; за вухами з’являється висипання, яке протягом доби поширюється на обличчя, шию і верхню частину грудей, наступного дня — на тулуб і верхні кінцівки, а ще через день — на нижні кінцівки. Після цього жар спадає і висипання стає коричневим, у місцях його концентрації спостерігається лущення шкіри.Хоча симптоматика кору є специфічною, існує багато інших захворювань, що супроводжуються схожими клінічними проявами, тому за найменшої підозри треба негайно звернутись до лікаря, щоб точно визначити діагноз.У дорослих перебіг кору зазвичай буває важким, з геморагічними висипаннями і крововиливами в шкіру та слизові оболонки, вираженою інтоксикацією. Спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи, легенів (розвивається пневмонія), з’являється біль у животі та діарея. Нерідко розвиваються ускладнення, такі як піодермія, пневмонія, плеврит, ларингіт, бронхіт, кератокон’юктивіт, отит, цистит, пієлонефрит, ентерит, стоматит, менінгоенцефаліт та навіть психоз.Позитивним є те, що після перенесеного захворювання зберігається стійкий імунітет.

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

Хворого на кір з моменту з’явлення висипання на 4-10 днів ізолюють. В осередку щоденно проводять профілактичний огляд і термометрію. Основним методом про-філактики захворювання на кір залишається вакцинація. Діти до року мають трансплацентарний імунітет від матерів, які перенесли кір у минулому або були вакциновані. Специфічну профілактику кору здійснюють за допомогою нормального людського імуно-глобуліну і живої вакцини з штаму Л-16.Зважаючи на високий ступінь небезпеки цього захворювання, за з’явлення перших же ознак необхідно негайно, не зволікаючи, ізолювати хворого і звернутись за медичною допомогою. У жодному разі не можна займатись самолікуванням!

ОБЕРЕЖНО! ОБМОРОЖЕННЯ!

Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.

Що таке обмороження?

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп'яніння.

Ступені обмороження.

Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров'ю, їхнє дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м'яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов'язку.

При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов'язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов'язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи" або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ), опублікована Міністерством охорони здоров'я

ГРІ - це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів.

Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу - повітряно-крапельний.

Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактика захворювань

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

- загартовування та часте провітрювання приміщень;

- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування,зокрема:

- Часто мити руки з милом, особливо після відвідування;

- Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;

- Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу:

- Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових групах. У дітей молодшого віку передусім можуть з'явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла.

У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

- Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон.

Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі - загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.

- Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

- Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.

- Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно!

При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Заходи особистого захисту від нападу іксодових кліщів
(пам'ятка для населення)

Так звані „енцефалітні кліщі" - це кліщі родини іксодових, що зустрічаються в лісі, на луках, пасовищах території України, а в останнє десятиріччя, за умов інтенсивних процесів урбанізації, перемістились в паркові зони відпочинку міст, сквери.

Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин. В умовах м. Києва вони поширюють іксодовий кліщовий бореліоз серед людей, піроплазмоз серед собак; в умовах України - ще й кліщовий енцефаліт, туляремію тощо. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.

Найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Живляться кліщі кров'ю людей та тварин. Кровоссання кліща може тривати до 12 діб, при цьому самиця збільшується в 80-150 разів, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Нассавшись крові - відпадає самостійно та відкладає кладку яєць в грунт. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається не помітним.

Тіло кліща овально-сплющене, звужене спереду. Дорослі кліщі та німфи (статевонезріла форма) мають чотири пари кінцівок з кігтиками та спеціальними присосками. Самець кліща має спинний щиток, у самиці він розташований біля головної частини напівовалом.

Укус кліща безболісний, тому що разом зі слиною він вводить в ранку анестезуючу речовину і тільки через декілька годин виникає почуття болю.

Звичайно дорослі кліщі, що присмокталися, виявляються людиною через 2-3 дні: в цьому місці з'являється припухлість, свербіння, почервоніння. Присмоктування маленької майже прозорої німфи часто залишається для людини непомітним.

Якщо кліщ все ж таки присмоктався, необхідно звернутись до найближчого травмпункту (які є в кожному районі міста, працюють цілодобово). При відсутності такої можливості видалення проводять самостійно: слід змастити його олією (не заливати, щоб не задихнувся); повільно видаляти разом з хоботком, розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою; пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, кліща спалити.

Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі звертатись до лікаря-інфекціоніста.

Засоби особистого захисту від кліщів прості і доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров'я:

  • При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний з довгими рукавами щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором.
  • Само- та взаємоогляди необхідно проводити під час прогулянки через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
  • Місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
  • Вдома слід одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
  • Використовувати для захисту від кліщів ефективні репеленти (диметилфталат, диметилтолуамід-ДЕТА, „Редет", „Тайга", „Пермет" та інші).

Кліщовий енцефаліт - це природне вогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може привести до інвалідності, іноді навіть до летальних випадків.

Вірус кліщового енцефаліту зберігається та розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.

Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів.

Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.

Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб. У хворого різко піднімається температура тіла, до 38-39о С, з'являється нудота, блювота, турбують болі в м'язах шиї, спини, кінцівок. В місті присмоктування кліща з'являється еритема. В подальшому відмічається симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної, дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.

В 2005 році на території України було зареєстровано 8 випадків захворювань людей на кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ), в т.ч. місцевого характеру у Криму - 1, на Волині - 5. У 2004 році було зареєстровано 3 випадки.

М. Київ не відноситься до територій, небезпечних на кліщовий енцефаліт, де можливе зараження та реєструються місцеві випадки. За останні 15 років випадків захворювання на кліщовий енцефаліт серед киян не зареєстровано.

Не рекомендується виїжджати нещепленими в райони України, які є небезпечними з кліщового енцефаліту: Крим (Сімферопольський, Судацький, Білогірський, Бахчисарайський, Алуштинський, Кіровський, Красногвардійський райони; Велика Ялта, бухта Ласпі Севастопольського району), Волинська (Ратнівський, Рожищенський, Ковельський, Ківерцівський, Старовижівський, Камінь-Каширський райони, м. Луцьк, м. Ковель), Львівська (Яворівський район), Одеська (м. Балта) області.

У разі виїзду до вказаних місцевостей слід заздалегідь зробити курс щеплень проти кліщового енцефаліту, пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати репеленти.

Щеплення проти кліщового енцефаліту проводяться при наявності довідки про відсутність медичних протипоказань, двічі з інтервалом в два місяці, але отримати друге щеплення треба не пізніше, ніж за два тижні до виїзду. В ці 14 днів можна включити і час проїзду до місця призначення. Про кабінети проведення щеплень та наявність вакцини можна уточнити в територіальних та Київській міській санепідстанціях.

У разі виїзду на оздоровлення в санаторії та стаціонарні оздоровчи заклади в приведених районах, щеплення проти кліщового енцефаліту не є обов'язковими.

Особи, що прибули з небезпечних на кліщовий енцефаліт територій, можуть звернутись до кабінетів інфекційних захворювань лікувально- профілактичних закладів за місцем проживання для лікарського контролю.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ
з приводу недопущення випадків захворювань людей свинячим грипом

Що треба робити, щоб залишитися здоровими:

По можливості відкласти ділові та туристичні поїздки в регіони, де виявлені випадки захворювань на свинячий грип. В першу чергу відмовитися від візитів у США, Мексику.

  • Якщо Вашу поїздку в країну, де зареєстровані випадки захворювань не можна відкласти, будьте насторожі, не відвідуйте людних місць, уникайте користування громадським транспортом, не стійте, не сидіть поряд з людьми із ознаками респіраторної інфекції – нежиттю, кашлем, почервонілими очима. Необхідним буде носити чотирьохшарову марлеву пов'язку або хірургічну маску.
  • У випадку, якщо Ви менш, ніж 10 днів тому повернулися із країни, де зафіксовані випадки розповсюдження та інфікування збудником свинячого грипу, будьте особливо уважні до свого здоров'я. При появі симптомів ОРВІ - температури, кашлю, нежиті, порушень функції кишківника та м'язових болей – негайно звертайтесь до лікаря.
  • Якщо після повернення Ваших рідних та близьких із-за кордону у них виникнуть симптоми застуди або респіраторної інфекції – негайно ізолюйте хворого в окремій кімнаті та контактуйте з ним лише в марлевій масці, викличте лікаря.
  • Хоча немає чітких ознак, що наявні випадки захворювання людей на свинячий грип пов’язані з недавніми або теперішніми грипоподібними захворюваннями свиней, рекомендується мінімізувати контакти з хворими свинями і повідомляти відповідні медичні служби про хворих тварин. Більшість людей заражається через тривалий, тісний контакт з інфікованими свинями. Тому важливо дотримуватись особистої гігієни під час будь-яких контактів з тваринами і особливо це важливо під час забиття і відразу після забиття тварин, щоб запобігти контакту зі збудниками хвороби. Білування туші не повинно застосовуватись до хворих тварин чи тварин, які померли від захворювання. Потрібно дотримуватись порад відповідних державних органів влади. Даних про передачу свинячого грипу людям в результаті вживання ними в їжу належним чином обробленої і приготованої свинини (м’яса свиней) або інших продуктів з неї немає. Вірус свинячого грипу гине під час приготування при температурі 70°C, відповідно до загальних порад приготування свинини й інших видів м’яса.
  • У зв'язку з тим, що вірус свинячого грипу передається переважно повітряно-крапельним шляхом необхідно виконувати санітарно-протиепідемічний режим, передбачений при епідеміях респіраторних вірусних інфекцій. Коли Ви кашляєте або чхаєте, прикривайте ніс і рот одноразовою серветкою або платком, мийте руки з милом, особливо після того, як Ви кашляли або чхали (у випадку, якщо у Вас немає можливості часто мити руки – використовуйте вологі спиртовмісні серветки, які після користування необхідно викинути). Старайтеся не доторкатися до очей, носа або рота, особливо, якщо Ви знаходитеся у громадських місцях, частіше провітрюйте приміщення.
  • На період епідемії максимально обмежте перебування у людних місцях. Уникайте контактів з людьми, у яких помітні симптоми респіраторної інфекції. У випадку, якщо у Вас або у Ваших близьких з'являться симптоми ОРВІ, максимально обмежте контакт з оточуючими, викликайте лікаря, ретельно виконуйте його призначення.

У випадку, якщо у Вас виникнуть питання щодо профілактики або лікування свинячого грипу, Ви можете звернутися до свого лікаря, або зателефонувати на "гарячу телефонну лінію" Міністерства охорони здоров'я України по телефону: 8 (044) 200-07-00

Пам'ятка МОЗ щодо профілактики захворювань на сказ

Щорічно в Україні реєструються випадки захворюваності людей на сказ. В усіх смертних випадках від сказу, зареєстрованих в Україні, постраждалі від укусів тварин звертались у медичні заклади лише в день прояву клінічних ознак хвороби. При своєчасному зверненні постраждалого до лікувального закладу проводиться щеплення антирабічною вакциною, що попереджує захворювання і врятовує життя.

Тому звертатися за медичною допомогою потрібно відразу після контакту (укусу чи ослинення) з підозрілою твариною, бо при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.

Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому 1–3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування проблематичним.

Щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:

1. уникати контактів з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів;

2. якщо покусала або ослинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду. Особливо уважно слід оглядати дітей після прогулянки чи контакту з твариною;

3. якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою;

4. своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.

Кiлькiсть переглядiв: 592